Раннє втручання.
Розвиток дитини не зупиняється під час воєнного стану. Наші діти продовжують рости, та розвиватися. Важливий момент для дитини - це контакт з батьками, особливо в тяжкі часи. Навіть, якщо поведінка дитини здається звичайною, перебування на руках у батьків заспокоює дитину та надає впевненості, знижує інтенсивність стресу, допомагає відновитись та почати знову досліджувати та пізнавати навколишній світ, навіть якщо він обмежений.
У надзвичайно складних умовах для України, в умовах воєнного стану, продовжується робота щодо надання послуги раннього втручання для сімей з дітьми, які мають порушення розвитку або в яких існує ризик отримання таких порушень, на місцевому рівні.
Допомогти дитині з порушенням розвитку або з ризиком виникнення таких порушень адаптуватися й поліпшити якість життя всієї сім’ї – основне завдання фахівців команди раннього втручання.
Раннє втручання включає:
- Супровід сімей, які виховують малюків із порушенням розвитку
- Підтримку родини в подоланні кризи
- Допомогу родині у розвитку життєво необхідних умінь та навичок у дитини
- Сприяння покращенню взаємодії малюка із членами родини та соціуму
Для кого раннє втручання?
Для сімей, які виховують дітей від народження до трьох повних років, у яких:
1. Встановлено певний діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектра, синдром Дауна, епілепсія та інші.
2. Визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
3. Є ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників. Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою та інші; діти, які перебувають в будинку дитини; сім’ї, які отримали будь-який травматичний досвід.
4. Сім’ї, де батьки мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
Раннє втручання — це робота із сім’єю, а не лише з дитиною. Важливо тримати у фокусі уваги інтереси дитини, її потреби, теорії розвитку, прив’язаності, нормалізації та працювати у ситуації, що впливає на дитину. Тому принципами раннього втручання є сімейно-центрованість, рутинно-орієнтованість, командний підхід, координація сервісів та ресурсів.
