Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У 2021 році День пам’яті жертв голодоморів припадає на 27 листопада.

Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років був визнаний геноцидом Українського народу. У 2010 році Апеляційний суд міста Києва назвав винних в організації Голодомору та кваліфікував Голодомор 1932–1933 років як акт геноциду частини української національної групи.

Нашим спільним обов'язком є гідно вшанувати вбитих голодом жертв комуністичного режиму і передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.

Цього року, як і торік, жалобні заходи відбуватимуться в умовах обмежень щодо проведення масових заходів через загрозу здоров’ю і життю людей від короновірусної хвороби. Проте карантин не повинен перешкодити гідному вшануванню пам'яті жертв Голодомору.

Багато людей долучилися до акції “Запали свічку” – засвітити вогник у кожній домівці –  вияв нашої скорботи за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.

   Напередодні в с.Оріхівка зібралися на мітинг «Вогонь скорботи в серці навіки», на цвинтарі біля могил жертвам голодомору, працівники будинку культури, завідуюча бібліотекою, вчителі та учні Оріхівської ЗОШ, для того, щоб вшанувати пам’ять односельців, які загинули мученицькою смертю від голоду. Ведуча та вчитель української мови розповіли учасникам заходу про справжні причини геноциду, та донесли до присутніх інформацію про те, що с. Оріхівка пережило страшну трагедію – Голодний мор, який забрав життя, 286 осіб, згідно з офіційними архівними даними з 1946 - 1947 років, але померлих було набагато більше за розповідями очевидців.

Присутні поклали квіти, запалили свічки, виразили скорботу хвилиною мовчання.

   Страшні роки голоду торкнулися і мешканців Виноградного. За господарськими книгами сільської ради, за 1946 - 1947 роки померло понад 1000 осіб. На території цвинтаря є три братські могили, де поховані померлі від голоду. Вічна пам'ять.

Хай палає свіча… хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Хай сьогодні спогади лунають,

Поки промінь пам’яті не згас.

   До Дня пам'яті жертв Голодомору Кубейський будинок культури спільно з Публічною бібліотекою влаштували годину пам'яті з демонстрацією документального фільму" Голодомор- геноцид ХХ століття". Для читачів бібліотеки оформлена книжкова виставка "Голодомор - скорбота в серцях поколінь".

Запаливши свічки пам’яті, які можна порівняти лише з зорями на небі, присутні вшанували хвилиною мовчання світлу пам'ять тих людей, які були заручниками страшних років та стали для наступних поколінь прикладом мужності та витримки.

Ти кажеш, не було голодомору,

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно винесли дотла?

Як, навіть, варево виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору,

Чому ж тоді, як був і урожай,

усе суціль викачували з двору, −

Греби, нічого людям не лишай!

(Дмитро Білоус).